Цей вірш я присвячую Ганні Лисиці. Незнаю
як він з нею пов’язаний, просто пообіцяв, а тепер не маю іншого вибору. Вибач, я ж не можу написати гарного вірша, бо
не живу на Троєщині. Ще раз вибач.
Вижу: прямо
перед глазами стоит «крестовый поход детей против подлого взрослого мира». Детишки
после школыдаже не заносили домой портфели, не обедали,
не учили уроки, заставляя
родителей волноваться.Рванули прямо
на главные площади страны.